Незбагненні слова: «Дихати і ходити заборонено».

                 «Не торкатися трави».

Районний центр Чорнобиль. Весна, співуча і молода. Містечко між Десною і Прип’яттю  і весна  між Десною і Прип’яттю. Саме так було до квітневої ночі 1986 року, 29 років тому, до вибуху-сполоху, коли мирний атом перестав бути мирним, коли роса стала смертельною, коли  з’явилися незбагненні слова на табличках «Дихати і ходити  заборонено», «Не торкатися трави», коли чорний біль охопив Чорнобиль …

Про ті страшні події, про стогін землі української, про села та міста покриті попелом, про те, що згинуло все живе, про те, що на отруєній землі залишалися, працювали і вмирали люди – бійці на невидимій війні – атомній – про страшний український апокаліпсис – велась розмова педагогів з учнями шкіл Добропільського району напередодні 29-ї роковини Чорнобильської трагедії.

Страхіття тих подій зобразили учні Ганнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів у своїх малюнках «Чорнобиль очима дітей».

В Никанорівській ЗОШ І-ІІ ступенів було організовано зустріч з ліквідаторами наслідків аварії на ЧАЕС.

Чорний біль і журба. У серці, у крові, назавжди, навіки про тих, кого смертоносне полум’я освітило і виділило перших із перших і вони, ризикуючи собою, намагались зупинити вогонь на найнебезпечнішій ділянці реактора – цьому присвячений кінолекторій «Чорнобильська катастрофа, її причини та наслідки».

Пам’ять і подвиг, подвиг і пам’ять про боротьбу людей з ядерною стихією, про тих, які жили, працювали й увійшли у безсмертя.

Все, що відбувалося на шкільних заходах, у цих словах: минулої скорботи не буває.

                                                                     О.Булатова, методист Добропільського рай методкабінету