Щороку в четверту суботу листопада в Україні відзначається День пам`яті жертв Голодомору.

     З цієї нагоди у Шилівській ЗОШ І-ІІІ ступенів пройшли заплановані заходи: круглий стіл«Кривава ціна українського хліба 20-30-х років ХХ століття»(8-11 кл., інформаційні та виховні години «Голодомор 1932-33 рр. – біль серця всієї України» (6,8 кл.), «Плаче свічка за померлими від голоду» (9-11 кл.), «Твій біль, Україно...» , літературна година «Жнива скорботи»( 8-11 кл.), урочиста лінійка – реквієм «Сльози Божої Матері», виставка історичної, художньої та документальної літератури у бібліотеці школи за темами: «Минуле стукає в наші серця»

     Про Голодомор не тільки заговорили як про факт, що таки був, - йому дали оцінку. Відповідною постановою Верховної Ради цю трагедію українського народу було визнано геноцидом. За масштабом, жорстокістю, цинізмом та організованістю з боку влади і наслідками для майбутніх поколінь він не має аналогів в історії людства.

     Голодомор – не історична минувшина, а глибока демографічна і духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам'ять його очевидців. Це був розбій, свідомо спрямований на винищення українців. Людям, які вижили, ці роки запам’ятались на все життя.Найжахливішим у трагедії голоду було те, що для нього не було об’єктивних причин. 7 серпня 1932 року було прийнято закон, який в народі назвали «Закон про п’ять колосків». За крадіжку зерна передбачався розстріл із конфіскацією майна.Щоб вижити люди їли абсолютно все: траву, землю, собак, їжаків, котів, слимаків, жаб, мишей, горобців, розривали скотомогильники, варили цвіт акації, зелену лободу. Також траплялися випадки канібалізму. Від такої їжі пухли ноги, тріскалася шкіра.В той час як від голоду вмирали мільйони українців, тодішня влада продовжувала вивозити зерно за кордон. Вмирали цілими сім’ями, родинами, вулицями, селами. Найстрашніше було дивитися на маленьких дітей, висохлі кінцівки яких звисали з роздутого живота. Голод стер з їхніх облич усі сліди щасливого життя, перетворивши їх на замордованих примар, і лише в очах ще лишився відблиск далекого дитинства.

     Наслідки голодомору 1932-1933 років були жахливі:

- масові жертви, дослідники називають кількість жертв злочинної політики сталінського режиму, близько 10 мільйонів чоловік;

- завершення колективізації призвело до знищення села;

- придушення опору українського села;

- масове переселення селян з Росії в Україну;

- сталінським режимом було підірвано сили в одстоюванні споконвічних національних прав українського народу.

     Сьогодні ми маємо для себе чітко зрозуміти – головною, неперехідною цінністю для нас є власна держава. Бо лише здобуття Україною незалежності та демократичний шлях, який ми обрали, є надійною гарантією того, що це ніколи не повториться.

     Хай хвилина вшанування світлої пам’яті жертв Голодомору в Україні стане актом поминальним, актом покаяння і перестороги для громадян нашої держави, співвітчизників за кордоном, для всіх людей доброї волі і чистої совісті. 

     Хай ця хвилина увійде в наші серця тихою молитвою, очистить наші душі від зла. Тож вшануємо їх пам'ять хвилиною мовчання.

     Наш найсвятіший обов’язок сьогодні – зберегти пам'ять про всіх, хто не дожив, недолюбив, пам'ять про живих і ненароджених. Ніхто не має права про це забути.

     На знак вшанування пам’яті невинних жертв Голодомору у суботу з 16-ї години приєднуймося до Міжнародної акції «Запали свічку пам’яті!».

                                                                                                    За інформацією Шилівської ЗОШІ-ІІІ ступенів